Духовна Скарбничка
 
Житія святих (том V) Січень В повний розмір

Житія святих (том V) Січень

“Житія Святих”. Том V. Місяць:Cічень.

Детальніше

  • Автор: Дмитро Туптало
  • Рік видання: 2008
  • ISBN: 978-966-395-161-4
  • Кількість сторінок : 540
  • Формат: 170х240
  • Обкладинка: тверда
  • Видавництво: «Свічадо»

90 грн.

“Житія Святих” – головна праця Святителя. Налічує вона дванадцять книг, календарно укладених на кожен день літургійного року. Том V. Місяць:Cічень
\
\
\ Уривок тексту:
\ Житіє святого Павлина Милостивого, єпископа Ноланського
\ Угодник Божий Павлин, родом із краю Аквитанського, у світському житті був один із радних сенаторів римських, благочестивий вірою і боявся Бога, мав дружину на ім'я Тарасія, у вірі та доброчинствах собі подібну і таку ж вдачею. Не маючи ж природних дітей, взяли сиріт убогих і їх замість дітей собі мали, піклувалися про них, годуючи їх і страху Божого навчаючи. І зростали день від дня у всіляких чеснотах, творили багато милостинь убогим, врешті й самі захотіли задля Бога бути убогими і, продавши великий свій маєток і все потребуючим роздавши, жили в убогості добровільній як одні з убогих, на Божий покладаючись промисел. Коли зубожіли вони зовсім, прийшов жебрак, просячи милостині, і не було в них більше нічого, окрім однієї хлібини, і велів блаженний Павлин дружині своїй, щоб і той останній хліб віддала жебракові. "Подумає, – казав, – про нас Бог, ми ж, не жаліючи, прохачеві даймо Бога ради". Тарасія ж не дала, але затримала задля своєї потреби, бо не було що покласти в той день собі до трапези. І ось увійшов до блаженного Павлина посланець від одного друга його багатого, сповіщаючи, що посилає він йому через море багато їжі, але одна, остання, лодія з їжею потонула і загинула в безодні морській. Те чувши, Павлин сказав до своєї дружини: "Бачиш, якби ти дала жебракові хліб останній, то не потонула б у морі остання з їжею лодія. Через скупість багатьох маєтків Бог позбавляє". Тоді, з маєтком покидаючи і славу мирську, і весь гамір світу цього, вийшли з Риму у край Кампанію, бо там залишили були якийсь малий свій маєток на прогодування собі. І в граді, названому Нола, при гробі святого мученика Филікса для Господа працювали, від світу ж утаюючись, жили. Але не могла таїтися довго Павлинова чеснота, і через те взятий був насилу на престол Ноланської церкви, і неволею прийняв сан єпископський і управляв паствою своєю свято і пильно, як вірний і мудрий будівничий, його ж поставив Господь над челяддю Своєю. Годував-бо їх не лише їжею духовною, научаючи і настановляючи, але й про тілесну їжу і всілякі потреби для овець своїх турбувався, жебраків, і убогих, сиріт же, і вдовиць годуючи, і одягаючи, і полонених викуповуючи на волю.
\
\
\ Про автора книги:
\ Святитель Дмитро Туптало (Ростовський) – невтомний працівник на Господній ниві, мислитель та філософ, один із найвизначніших духовних мужів Української Церкви та української культури. Народився 1651 року в сімї козацького сотника Сави. Навчався в Могилянській колегії. 9 липня 1668 року був пострижений у ченці. За щирою опікою о. Мілетія 1675 року архиєпископ Лазар Баранович висвячує Дмитра на єрея та одразу ж запрошує його у Чернігів як проповідника. У 1702 році його призначають митрополитом Ростовським. Після смерті, у 1757 Дмитра було проголошено святим. Нетлінні мощі святителя й сьогодні спочивають у Ростові в монастирі святого Якова.

  • Автор: Дмитро Туптало
  • Рік видання: 2008
  • ISBN: 978-966-395-161-4
  • Кількість сторінок : 540
  • Формат: 170х240
  • Обкладинка: тверда
  • Видавництво: «Свічадо»
коментарі від Disqus

Кошик  

Немає товарів

0 грн. Доставка
0 грн. Всього

Кошик Оформити

Знижки

Ісус
  • 229 грн. 206 грн. -10%

» Всі знижки