Духовна Скарбничка
 
Софія з Фредрів Шептицька. с.Олена Данута Манькут, СНДМ В повний розмір

Софія з Фредрів Шептицька. с.Олена Данута Манькут, СНДМ

Митрополит Андрей, вказуючи на роль матері у священичому покликанні, казав: "Кожен свяще­ник існує вже за двадцять років до свого народ­ження. Він починається у своїй матері".

Щоденне життя Софії, обов'язки дружини і матері, були для неї нагодою для наближення до Бога і сповнення Його волі. Досконалість осягається буденністю.

Детальніше

  • Автор: с.Олена Данута Манькут
  • Рік видання: 2015
  • Кількість сторінок : 152
  • Формат: 140х200
  • Обкладинка: м’яка
  • Видавництво: «Свічадо»

45 грн.

Графиня Зофія (Софі́я') 'Шепти́цька (пол. Zofia Szeptycka, * 20 травня 1837, Львів — † 14 квітня 1904, Прилбич) — польська письменниця, художниця, мати Митрополита-Предстоятеля УГКЦ Андрея Шептицького та Блаженного Климентія Шептицького.

Народилась у сім'ї відомого польського письменника графа Александра Фредро та його дружини Зофії з Яблоновських гербу Гжимала, перед цим — дружини Станіслава Скарбека.

Отримала добру освіту, володіла, окрім польської, франзузькою, німецькою, англійською мовами. Мала талант до малювання, до писання. Малювала в основному образи святих та портрети близьких.

Митрополит Андрей, вказуючи на роль матері у священичому покликанні, казав: "Кожен свяще­ник існує вже за двадцять років до свого народ­ження. Він починається у своїй матері".

Щоденне життя Софії, обов'язки дружини і матері, були для неї нагодою для наближення до Бога і сповнення Його волі. Досконалість осягається буденністю. Софія добре розуміла необхідність самозречення і також це висловила: "Бог хоче жертви нас самих, чи в собі, чи в других живемо". Саме в терпінні найчастіше проявляється глибина нашої віри у Христа і сила наших зв'язків з ближніми. Хрест з'являвся у житті Софії як справжнє терпіння у різних проявах. Батько і мати вмирають стільки разів, скільки вмирають їхні діти. Двічі Софія пережила смерть власних дітей (Степанка та Юрчика). Своїм болем Софія не хотіла ображати Бога, тому намагалася зрозуміти Божі наміри у тій важкій хвилині і говорила: „можливо ця любов (писала по смерті первістка Степанка) згодом зросла б так, як жодна досі і кидала б тінь на любов до Бога. Добре є так, як є...це є головним моїм почуттям, але як же ж мене болить серце". "Після смерті Ізя відчула на собі майже фізично, що коли Бог дає хрест людині доброї волі, то хрест несе людину, а не людина хрест".

У непростій історії українсько-польських відносин завжди можна знайти світлі приклади. Таким є життя Софії Фредро-Шептицької, яка виховала і благословила свого сина Романа (Андрея) Шептицького на служіння Богу і українському народу.

  • Автор: с.Олена Данута Манькут
  • Рік видання: 2015
  • Кількість сторінок : 152
  • Формат: 140х200
  • Обкладинка: м’яка
  • Видавництво: «Свічадо»
коментарі від Disqus

Кошик  

Немає товарів

0 грн. Доставка
0 грн. Всього

Кошик Оформити