Іконічність, за словами В. Лєпахіна, явно або приховано завжди жила і живе у Церкві. Завдання ж Автора – “лише ще раз нагадати про неї”, тобто систематизувати та актуалізувати це питання
Уривок тексту:
...Витокам та формуваню іконоборства присвячено доволі багато робіт. Наукові дискусії стосовно його зародження, розвитку, його суті та богословського коріння тривають по сьогодні. У більшості робіт на цю тему, як правило, виділяють дві-три головні рушійні сили іконоборського руху, але для повноти образу слід би навести тут весь комплекс причин, що зумовили виникнення, розвиток та відносну живучість іконоборства. Причини ці — щонайрізноманітніші: зовнішні (щодо Церкви) і внутрішні, теоретичні (богословські) та практичні, естетичні, психологічні, політичні й економічні. Вкажемо тут найважливіші...
Про автора книги:
Валерій Володимирович Лєпахін народився у 1945 р. під Суздалем. З 1977 р. живе в Угорщині. Закінчив факультет іноземних мов Володимирського педінституту, філологічний факультет Будапештського університету та Свято-Сергіївський Православний Богословський Інститут у Парижі. Автор чотирьох монографій російською мовою, однієї – угорською, хрестоматії та навчального посібника. Опублікував понад сто статей про літературу та російський іконопис у Росії, Угорщині, Франції, Італії, США та інших країнах. Кандидат філологічних наук, доцент. Викладає історію російської літератури і культури в Університеті ім. Аттіли Йожефа в м. Сегед.
Соціальні мережі